Місто можна оцінювати за красою вулиць, якістю будинків і станом громадських просторів. Але є і інший критерій: чи може людина самостійно дістатися з квартири до магазину, лікарні, зупинки чи парку. Для людей з інвалідністю сходи без поручнів, високий бордюр або недоступний вхід можуть перетворити звичайний маршрут на нездоланну перешкоду.
Проблему підтверджують місцеві дані. За результатами моніторингу, проведеного в Сумській міській територіальній громаді у 2025 році, обстежили 271 об’єкт. Жоден не отримав статусу повністю безбар’єрного, 10 визнали частково безбар’єрними, а 261 — бар’єрним. Це оцінка саме обстежених об’єктів, а не всіх будівель і вулиць Сум, однак вона демонструє масштаб завдання.
Як змінити ситуацію, які архітектурні рішення справді працюють і чому доступність не можна зводити до встановлення пандусів — розбираємося в матеріалі sumy-future.com.ua.
Доступність під’їздів у Сумах: виклики старого житлового фонду
Для людини з інвалідністю безбар’єрність починається ще до виходу на вулицю. Високі сходинки перед під’їздом, вузькі двері, важкий притягувач, тісний тамбур або відсутність ліфта можуть позбавити людину на кріслі колісному можливості самостійно вийти з дому. Для людей, яким важко ходити або тримати рівновагу, навіть кілька сходинок без поручнів стають серйозною перешкодою. Окремо слід згадати будинки, що належать до так званого старого житлового фонду. Йдеться про «хрущовки» та не лише про них.
У старому житловому фонді Сум ситуація особливо складна. Будинки проєктувалися за нормами, які не завжди враховували потреби людей із порушеннями мобільності. Вузькі сходові клітки, перепади рівнів і невеликі вхідні майданчики ускладнюють пристосування будівель, але не скасовують потреби шукати рішення.
Пандус має бути не символічним додатком із кутом нахилу, як на «Синьому підйомі» на Говерлу, а передусім безпечним шляхом із належним ухилом, достатньою шириною, неслизьким покриттям і поручнями там, де вони потрібні. Якщо він надто крутий або перед дверима немає місця для маневру, людина на кріслі колісному може не впоратися без сторонньої допомоги. Не менш важливі доступні двері, пороги, домофони й ліфти: безбар’єрний вхід має давати змогу користуватися ним самостійно, а не змушувати щоразу просити про допомогу.
Безбар’єрні тротуари та переходи в Сумах: як забезпечити безперервність маршруту
Навіть доступний під’їзд мало допоможе, якщо за кілька метрів починається тротуар із високим бордюром, ямами або припаркованими автомобілями. Безбар’єрність має бути безперервним маршрутом між житлом, зупинками, магазинами, медичними закладами та громадськими просторами.
Пониження бордюрів і пологі з’їзди полегшують пересування людям на кріслах колісних, користувачам ходунків і батькам із дитячими візками. Проте важливі не лише наявність з’їзду, а і його ухил, покриття та з’єднання з проїзною частиною. Неправильно облаштований перехід може залишатися небезпечним або взагалі непрохідним. Тоді людям з інвалідністю доводиться виїжджати на кріслах колісних на проїжджу частину й рухатися поруч з автівками, наражаючи себе на небезпеку.
Для людей із порушеннями зору потрібні інші рішення: тактильні смуги, контрастні позначення, звукові сигнали на регульованих переходах і вільний від перешкод пішохідний простір. Тактильна плитка має допомагати орієнтуватися і попереджати про небезпеку, а не вести до стовпа, рекламної конструкції чи припаркованого автомобіля. Доступність також залежить від освітлення, зрозумілої навігації та належного утримання тротуарів.
У серпні 2026 року в Сумах обстежили вулицю Героїв Сумщини, яку планують включити до другого безбар’єрного маршруту громади. Фахівці перевіряли ширину і стан пішохідних шляхів, пониження бордюрів, ухили з’їздів, тактильні смуги, звукове оповіщення та облаштування зупинок. Такі обстеження важливі, якщо їхні результати стають основою для конкретних ремонтів.
Доступність громадських будівель у Сумах: чому одного пандуса замало
Лікарні, адміністративні установи, бібліотеки, культурні заклади й магазини мають бути доступними не тільки на вході. Людина з інвалідністю повинна мати змогу потрапити всередину, зорієнтуватися, дістатися потрібного кабінету або зали та скористатися санітарним приміщенням. Інакше пандус біля дверей не забезпечує реального доступу до послуги.
Для людей із порушеннями опорно-рухового апарату важливі проходи достатньої ширини, доступні ліфти, місце для маневру та відсутність порогів. Людям із порушеннями зору потрібні зрозуміла навігація, контрастні позначення і доступна інформація. Варто враховувати й потреби людей із порушеннями слуху, зокрема доступність візуальних повідомлень та інформації про виклик у черзі.
Під час реконструкції слід оцінювати вхідну групу, двері, проходи, шляхи між поверхами, навігацію, освітлення і санітарні приміщення. Орієнтиром є державні будівельні норми ДБН В.2.2–40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» із чинними змінами. У старих будівлях повна адаптація може бути технічно складною, але рішення мають враховувати конструктивні обмеження і водночас максимально забезпечувати безпечний і самостійний доступ.
Безбар’єрне середовище Сум: що потрібно змінити в міській інфраструктурі
Першим кроком має бути визначення пріоритетних маршрутів, які з’єднують житлові райони з лікарнями, адміністративними установами, зупинками та іншими важливими об’єктами. Важливо оцінювати не лише кількість перешкод, а й те, як вони обмежують самостійність людей з інвалідністю.
Другий крок — залучення самих користувачів. Архітектор може перевірити параметри на кресленні, але людина на кріслі колісному, незрячий пішохід або людина з порушенням слуху можуть вказати на проблеми, яких не видно в проєкті. Такі консультації потрібні ще до початку робіт, а не лише після їх завершення.
Третій крок — контроль якості. Після облаштування пандуса, з’їзду чи тактильної навігації необхідно перевіряти, чи справді ними зручно користуватися. Дані про доступність будівель і маршрутів також варто регулярно оновлювати, щоб мешканці могли планувати пересування, а міська влада — бачити, що ще потрібно виправити.
Корисним інструментом є мапа безбар’єрності ЛУН Місто, посилання на яку розміщене на офіційному сайті Сумської міської громади. Вона допомагає шукати інформацію про доступність конкретних локацій, хоча не замінює перевірки маршруту на місці.
Безбар’єрність — це якість міста, а не окрема опція
Суми вже мають результати моніторингів, дослідження потреб людей із порушеннями зору та роботу над безбар’єрними маршрутами. Тепер важливо перетворити ці дані на послідовні рішення — від ремонту конкретного переходу до пристосування житлових і громадських будівель.
Безбар’єрність потрібна не лише людям з інвалідністю, але саме їхній досвід особливо виразно показує, де міське середовище не працює. Якість міста визначається не тільки фасадами й новими площами, а й тим, чи може людина самостійно вийти з під’їзду, перейти дорогу, скористатися транспортом і потрапити до потрібної установи. Якщо цей шлях доступний не для всіх, архітектурна робота ще не завершена.