Вулиця Соборна в Сумах є однією із найстарших. Вона разом із вулицею Воскресенською створюють затишний і романтичний простір для неспішних пішохідних прогулянок містом. Більше на sumy-future.com.ua.
Історія вулиці
Вулиця Соборна у Сумах розпочинається від Майдану Незалежності та закінчується Покровською площею. Загальна довжина пішохідної зони складає 490 метрів. Поселення, і відповідно, забудова в цих місцях з’явилося ще у XVII столітті. Будинки спочатку були з дерева, та згодом їх замінили на кам’яні.
Вулиця Соборна та Воскресенська (вони йдуть паралельно одна одній) виникли на території цитаделі фортеці Сумського слобожанського полку. Ці вулиці зробили пішохідними після реконструкції, що відбувалася з 1999 року по 2002 рік.
З початку існування вулиці вона називалася Московська. На Соборну вулицю перейменували у 1882 році. Після жовтневого перевороту вулицю назвали на честь Т. Г. Шевченка. У 1950-х роках їх назвали на честь Леніна, оскільки за наказом партії центральна вулиця міста повинна була мати ім’я вождя світового пролетаріату. Вулиця знову стала Соборною тільки після проголошення Незалежності України.
Протягом останніх двохсот років вулиця Соборна залишається центральною у Сумах. Вона розташована у тій частині міста, що містилася у межах старої фортеці. Як зазначають фахівці, із давніх часів вулиця була досить щільно забудована. Структура вулиці складалася згідно з «Планом Харківського намісництва по місту Суми…» ХVІІІ століття.
Збереглася значна частина споруд, що були зведені головним чином після затвердження генплану міста 1845 року. В основному це будівлі на два поверхи багатофункціонального призначення. У кожному будинку був підвал, де зберігалися товари, перший поверх займали крамниці та банківські контори, другий поверх зазвичай орендувалися фінансово-кредитними установами, приватними лікарями для приватної практики, або городянами як особисте житло. Заможні сумчани могли собі дозволити декілька будинків.
З плином часу старі будівлі змінювалися новими, і теперішніх часів вже дожили споруди ХІХ–XX ст. Житло, що було на верхніх поверхах будинків по вулиці Соборній, у радянські часи було перетворено на комунальні квартири, доволі тісні та не упорядковані.
Краса та особливості вулиці Соборної
На Соборній завжди було все найкраще у місті. Ця вулиця у Сумах була справжнісіньким торговим центром і рясніла вивісками. У гастрономі пана Скрипниченка завжди можна було придбати копченості та ковбаси, а також чимале розмаїття «заморських» фруктів. На Соборній у магазині Вітковського можна було обрати велосипед – цей транспорт саме в той час ставав все популярнішим. В лавці Альтшуллерера обирали ювелірні вироби, а у пана Гончаренка – косметику та парфуми. Книжки, зошити та блокноти купували у крамниці Ільченка, що також була на вулиці Соборній.
Справжньою окрасою вулиці Соборної у Сумах є Спасо-Преображенський собор. Цей храм без перебільшення можна назвати одним із найстаріших у місті, адже він був побудований у 1778 році. Перебудови та реконструкції храму, а їх було чимало за час існування собору, призвели до того, що вхід до нього розташований прямо на вулиці.
Соборна, як і вся центральна частина міста Сум, була вимощена бруківкою. Бруківка на дорогах була міцна і завдяки нерівностям каменю, не була слизькою від дощів та багнюки. Недоліком брукованої дороги було те, що екіпажі, що їхали по ній, тряслися та гуркотіли.
Так історично склалося, що вулицю Соборну сумчани називають Сотнею. Першим спадає на думку те, що така назва вулиці пов’язана з її довжиною. Але, зважаючи на те, що вулиця значно довша за 100 метрів, це пояснення не є вірним. Згідно з іншим припущенням, вулицю прозвали Сотнею тому, що тут розміщувалася полкова канцелярія. І вираз «Піти на сотню» – означав піти до очільників у центрі міста.
