Понеділок, 8 Серпня, 2022

Під звуки фортепіано: «музична» історія особняка Чурилових

Будинок на вул. Петропавлівська, 91 не можна не помітити. Витончена архітектура, елегантні анфілади, фігурні завитки – все видає інтелігентне походження одноповерхового особняка в центрі Сум. Давайте пірнемо в історію і розберемося, хто жив у цьому будинку та як він з’явився у серці міста. Розкриваємо тему у нашому матеріалі на сайті sumy-future.

Дорогами історії

Будівля була збудована у 1880-1900-х роках у стилі неоренесанс та належала директору державного банку Сум Олександру Чурилову.

Територія садиби була захищена від сторонніх, а в глибині двору височів фонтан, діаметр якого становив 8 метрів. Поруч розміщувалися лавки, альтанка, а акуратні алеї вели у розкішний господарський сад. Він був настільки величезний, що доходив майже до сучасної вул. Кірова. Хазяїн також мав власний автопарк.

На початку ХХ століття на території садиби звели службовий корпус, який використовувався як стайня та каретний сарай, адже у них Чурилових був свій екіпаж. Не дивно, що обслуговувати всю цю пишність доводилося величезній кількості працівників.

Чурилови входили до топ-60 відомих дворянських родин Сумщини. Так, у дружини Чурилова, Наталії Олексіївни, також були впливові та відомі рідні. Наприклад, її родичка Олександра Чурилова була начальницею Першої жіночої гімназії.

Музика як сенс життя

Наталія Олексіївна Чурилова любила музику, вона здобула класичну зразкову освіту і обожнювала музичне мистецтво. У роки Першої світової вони та революції у своєму особняку на Петропавлівській вона відкрила власну музичну школу. Викладачами стали провідні музиканти сучасності, слава про яких йшла поперед них – їх знали не лише на батьківщині, а й у Європі.

Правою рукою Чурилової став відомий музикант та громадський діяч Леонід Кагадєєв. Він був неординарною особистістю. Відомий піаніст, Леонід Павлович був акомпаніатором самого «батька» Сум, «цукрового короля» Павла Харитоненка, який любив грати на скрипці.

Кагадєєв також викладав музику у Першій жіночій гімназії та Кадетському корпусі. Він  прославився як чудовий організатор або, говорячи сучасною мовою – промоутер. Леонід Павлович домовлявся про гастролі у Сумах відомих музикантів, мав велику музичну бібліотеку, якою користувалися його колеги.

На базі музичної школи Чурилової Кагадєєв відкрив приватне музичне училище. У навчальному закладі було дитяче відділення, середній спеціальний навчальний заклад із 4-річним курсом навчання та курси для дорослих.

У 1920-х роках будинок Чурилових та розкішний сад були націоналізовані. Як склалася доля родини Чур лових достеменно невідомо. А от Леоніда Кагадєєва більшовики не пощадили – за належність до дворянського роду його позбавили пенсії, роботи, відібрали будинок та землі – сімейну дачу у Степанівці та квартиру у центрі Сум, а також право голосувати. Сім’ю Кагадєєвих виселили у маленьку квартирку в Суханівському провулку. До речі, дочка Кагадєєва, Ганна Леонідівна, пішла стопами батька.

Вперед до витоків

Нові «господарі» змінили внутрішній інтер’єр будинку і перебудували його, розбивши на квартири. В одній із них жили дружина та дочка секретаря Кадетського корпусу Смірнова. Ганна Іванівна Смірнова зробила величезний внесок у розвиток історії міста – завдяки її щоденнику краєзнавці змогли відкрити цікаві факти з життя дореволюційних Сум, які неможливо було знайти в офіційних джерелах, що збереглися.

У 90-х роках минулого століття в будинку Чурилових знаходилося кілька установ – відділ соцзабезпечення, спортивне товариство та інші.

Символічно, що вже у ХХІ столітті в особняку банкіра Чурилова відкрили … банк.

Latest Posts