Палац дітей та юнацтва це одна з найвеличніших та найоригінальніших споруд у місті, яку було збудовано за часів “розвиненого соціалізму”. Про те як починалась робота багатопрофільного позашкільного навчально-виховного закладу читайте на sumy-future.com.ua.
Будь готовий!
У 1934 році у Сумах з’явився будинок піонерів, адже радянську молодь треба було чимось зайняти та чомусь навчати. В Клубі піонерів, а саме таку назву він отримав, діяло тринадцять гуртків, в тому числі хореографічний і гурток художньої вишивки.
Розмістили Клуб у самому центрі міста, в історичному приміщені, яке до того, на початку тридцятих років, побуло ще й будівельним технікумом.
Загалом історія цієї Червоної будівлі дійсно дуже цікава. Наприкінці ХІХ століття на цьому місці знаходився і працював цегельний завод, який виробляв цеглу в основному для реставрації Спасо-Преображенського собору й для будівництва його дзвіниці. Слід зауважити, що виробництво і продаж цегли у ті часи був вельми вигідним бізнесом. Одна тисяча цеглин коштувала 3,5 руб. З огляду на те, що на будівництво храму пішло більше мільйона цеглин, то власник заводу не прогадав. Підприємство належало Дмитру Суханову, купцю, міському голові Сум. Ну і щоб закрити тему, за три рублі у ті часи можна було купити поросятко.
А у 1913 році, напередодні Першої світової війни, тут було збудоване приміщення Олександрівського банку, який можна було назвати Харитонівським, оскільки головним його акціонером був саме Павло Харитоненко. Потім тут розміщувався банк з досить пафосною назвою: Банк Товариства взаємного кредиту Сумського повітового земства, який орендував площі в Олександрівського.
Концерти для поранених
Але повернемось до Клубу піонерів. Уже в 1939 році заклад змінює назву і додає в неї статусне слово Обласний і шляхетне – палац, ставши Обласним палацом піонерів. Всі ці роки він працює, діти задоволені. У 1940 році тут створюють цілий струнний оркестр, який пізніше трансформується в оркестр народних інструментів.
Але розпочинається Друга світова війна. На початку, поки Суми ще не були окуповані, в Палаці піонерів приймають поранених, тут діє медсанчастина. Діти підтримують бійців даючи концерти, виконуючи різні номери. Після окупації міста фашистськими загарбниками палац припиняє свою роботу.
Слід зауважити, що багато вихованців Сумського Обласного палацу піонерів захищало Україну й своє рідне місто на полі бою.
Після звільнення міста від німецьких загарбників Палац знову розпочав свою роботу, і уже у 1944 році в ньому займалося понад дві сотні дітей.
Реконструювати, так реконструювати
Ще однією знаковою подією у житті Палацу піонерів та школярів, а саме так він почав називатись з 1962 року, стала реконструкція і ремонт приміщення. Сумський міськвиконком прийняв таке рішення, задіявши для цього 18 будівельних підприємств міста. Після реконструкції діти зайшли в оновлені кабінети, тут їх очікували нові меблі, люстри, вітражі, килими. Радості не було меж. Приблизно в цей же час в палаці починає роботу гурток філателістів. А оркестр духових інструментів розростається до 120 учасників.
Палац для дітей
Після розвалу радянського союзу й отримання Україною Незалежності, Сумський міський виконком Сумської міської ради народних депутатів зреагував досить швидко й уже 18 липня 1991 року Палац піонерів та школярів отримав нову назву – Палац дітей та юнацтва. На додаток, у 1993 році саме цьому палацу було передано додатковий новий корпус. До старовинного приміщення ХІХ століття доєднали щойно збудоване нове приміщення й об’єднаний архітектурний ансамбль став дійсно схожим на справжній палац. Тут розмістилися 214 гуртків, секцій, клубів, ансамблів, які охоплювали 4 тисячі дітей.
