Палац Голіцина в Тростянці – справжній скарб історії. В наш час у будівлі колись розкішного палацу знаходиться одночасно краєзнавчий музей, художня галерея і музей шоколаду. Далі на sumy-future.
Маєток Голіцина за свою довгу історію неодноразово змінював власників, і кожен щось додавав у йог інтер’єр та зовнішній вигляд будівлі.
З чого все починалось
У 1720 році російський цар Петро І виділив земельний наділ з селянами у Тростянці імператорському духовнику Тимофію Надаржинському. Сповідальник царської сім’ї відпускав гріхи і дружині Петра, Катерині, яка ходила до нього на сповідь. Надаржінський вважався найбагатшою людиною серед «білого духовенства» – він був улюбленцем Петра І, адже імператор щедрот на нього не шкодував.
Маєток побудували у Тростянці нащадки духовника. Палац було зведено в 1762 році у стилі класицизму з елементами бароко.
На початку XIX століття (у 1832 році) правнучка Надаржінського, 23-річна Софія Олександрівна Корсакова – спадкоємиця тростянецького маєтку, одружилася з князем Василем Петровичем Голіциним. Він походив з благородного роду, був харківським губернським ватажком дворянства і директором Державної комісії погашення боргів.
Голіцин дещо перепланував свій маєток, зробив його більш витонченим, добудував флігелі, а також розбив розкішний парк навколо, з озером та скульптурами, побудував оранжереї, де навіть росли ананаси.
Влітку 1864 року в Тростянці три місяці гостював і творив композитор Петро Чайковський, який був другом та однокласником сина Василя Голіцина – Олексія Голіцина, який і став наступним власником садиби.
Тоді іменитий гість був лише бідним 24-річним студентом Петербурзької консерваторії, і саме у Тростянці написав перший симфонічний твір – увертюру «Гроза» за мотивами твору письменника Миколи Островського. Голіцини приймали Чайковського з не аби якими почестями та оточили справжньою розкішшю. Чайковський мешкав у флігелі, де пізніше була облаштована його кімната-музей.
До речі,композитор неодноразову буде приїжджати на Слобожанщину. Наприклад, пізніше під час відвідання садиби Кондрат’євих у Низах він написав оперу «Черевички», перша назва якої «Коваль Вакула».
Також за часів Голіциних тут з’явився так званий Круглий двір – будівля овальної форми, що нагадує середньовічну фортецю. Він використовувався одночасно як стайні, кріпосного театру і цирку. Тут також мешкали танцівниці кріпосного театру.
Подих історії
Після Голіциних, у 1868 році, новим власником Тростянця став купець Андрій Марко, який у 1874 році продав маєток цукрозаводчику Леопольду Кенігу.
Підприємець вирішив дещо вдосконалити палац. Він перепланував кімнати та добудував другий поверх. До нашого часу збереглися дубові сходи на другий поверх, які були збудовані без жодного цвяху! Кеніг перебудував середню частину маєтку, зберігши першочерговий стиль палацу, але додав їй рис «буржуазної розкоші».
За часів Кеніга Круглий двір використовувався для господарських потреб, тут тримали худобу.
В радянські часи в палаці був дитячий садок. Потім маєток довго стояв пусткою і навіть почав приходити в занепад.
Вже за часів незалежності України всередині палацу відкрили краєзнавчий музей, картинну галерею і кімнату з експозицією, присвяченою Чайковському. У 2012 році тут відкрили музей шоколаду.
Фортеця Круглий двір теж не залишилась без діла – на її території проводилися різноманітні фестивалі. Так, з 2009 до 2021 року у Круглому дворі вирував щорічний фестиваль реконструкції «Стара фортеця. Подорож крізь століття».
На жаль, під час ворожої російської атаки в березні 2022 року було частково зруйновано палац, але сама будівля вціліла.
