Історія дитячої медицини на Сумщині розпочалася наприкінці ХІХ століття й значною мірою пов’язана з діяльністю родини відомого підприємця та благодійника Харитоненка. В ті часи ситуація в медичній сфері була складною – значно підвищилася смертність дітей від різних інфекційних хвороб. У 1889 році від дифтериту у Сумах пішло з життя майже 200 людей, більшою частиною з яких були діти. На жаль, тоді померла донька Павла Харитоненка Зінаїда. Подолавши тяжку втрату, Іван Харитоненко став ініціатором побудови у місті Суми спеціалізованого медичного закладу для дітей. Більше на sumy-future.com.ua.
Історія лікарні
Сумська дитяча стала четвертим спеціалізованим закладом в Україні на той час і мала 20 ліжок зі зручностями. Піклування про лікарню Іван Харитоненко заповідав своєму сину Павлу. Дитяча лікарні названа на честь духовної покровительки Зінаїди Таврійської, яка була лікаркою та зцілювала хворих.
У 1896 році побудовано головний корпус закладу. За два роки у ньому були завершені внутрішні роботи й кваліфіковані лікарі почали приймання хворих.
У перші роки XX століття у лікарняному комплексі було три корпуси. Будівлі були виконані в англійському готичному стилі. На території лікарні площею у 3,5 га розміщувалися електростанції, каплиці та альтанки. У головному корпусі було поліклінічне та амбулаторне відділення, п’ять палат по 18 ліжок в кожній, операційна та перев’язувальна, а також інші приміщення, що забезпечують комфортне перебування хворих та відвідувачів у закладі. Окремо в другому корпусі було відділення інфекційних хвороб. У третьому корпусі розміщувалися кухня, пральня та приміщення для зберігання харчів.
У лікарні була автономна електростанція, що вважалося звичайним явищем для великих будинків та садиб тих часів. Власної електричної енергії вистачало на освітлення приміщень закладу, а також для функціонування водогону. У корпусах лікарні завжди була гаряча вода – вона нагрівалася у котлах, що стояли у підвальному приміщенні головного корпусу. У лікарні був телефонний зв’язок, який з’єднував всі приміщення. Вся територія лікарняного комплексу була оснащена глиняними трубами, які відводили ґрунтові води в спеціальний колодязь.
Лікарня була оснащена за останнім словом техніки. Операційна мала поливний кран та електричні лампи, прилад для стерилізації перев’язувальних матеріалів паром, спеціальну камеру для дезінфекції одягу. Майже все медичне устаткування було привезено із Франції.
Слава лікарні святої Зінаїди
Згідно зі статутом медичного закладу, діти до 12 років безоплатно мали змогу одержати санацію. Пацієнти в амбулаторії отримували необхідні консультаційні послуги, а також лікувальні препарати, що оплачувалися благодійником. При необхідності до лікарні госпіталізували немовлят разом з матусями або годувальницями, їх перебування було також на благодійній основі й оплачувалися коштом мецената Харитоненка та його сина. Кожного року в лікарні лікувалося та отримувало необхідну допомогу до 2000 маленьких пацієнтів. Госпіталізація дітей в середньому тривала до 30 діб. 14000 хворих кожного року проходили у закладі амбулаторне лікування.
В перші роки після заснування лікарні святої Зінаїди її очолив Білоусов Олександр Федорович, якого вважають засновником педіатрії на Сумщині. Працюючи у лікарні, він став автором 12 статей для наукового журналу «Дитяча медицина», де докладно описував свій досвід у цій галузі. У 1900 році головним лікарем став Микола Миколайович Нейперт, а з 1906 року – Андрій Іванович Осташевський.
З початком роботи лікарні святої Зінаїди у Сумах та регіоні значно знизився показник дитячої смертності. Медичний персонал лікарні завжди турботливо та уважно ставився до пацієнтів, про що писали місцеві газети у 1908 році.
Нині лікарня святої Зінаїди має статус Сумської міської дитячої клінічної лікарні. Як і в минулі часи, у закладі підтримуються традиції високого лікарського професіоналізму та піклування про пацієнтів.
