Прапор, герб та гімн — це символ державотворення та самоврядування, які показують ідентичність певної території. Здавен їх використовували різні народи та країни для своєї самоідентичності та для того, щоб відділити себе від інших народів.
Додатково використовували й інші символи державотворення. Наприклад серед козацьких символів були булава — символ влади, яка передавалась від гетьмана до гетьмана, бунчук — символ полководців, у козаків він був червоно-білого кольору, печатка, пернач — вид древньої зброї, хоругви — старовинний бойовий прапор, який з собою брали козаки у походи та литаври — ударний музичний інструмент, який надавав особливо войовничого настрою.
Всі клейноди козаки зберігали з особливою прискіпливістю та передавали від одного керівництва до іншого. Чому ж так берегли свої символи козаки? Бо вони були знаками їх ідентичності та незалежності. Проте це не допомогло зберегти козацькі клейноди до сьогодення. Під час знищення Запорізької Січі у 1775 році значну кількість клейнод було вивезено до Російської імперії. Зараз Україна доступу до офіційних символів незалежності своїх предків не має, ба більше, ми навіть не знаємо де всі вони зберігаються і чи взагалі вони збережені. Все через перепони Росії.
Сучасними символами незалежності України та українських міст, повідомляє сайт sumy-future, виступають прапор, герб та гімн. Саме вони відрізняють нашу країну від інших країн, а наші міста один від одного, тим самим відстоюють право поселення на незалежне існування. Кожний з цих символів є неповторним.
Герб Сум
На міському гербі Сум зображено три сумки чорного кольору та срібному щиті, який є традиційним для міст східної України. На кожній сумці є золотий ґудзик. Саме такі торби, в давнину, з собою носили козаки Слобідського полку. Чорний колір на гербі означає обережність, мудрість та силу, золоті ґудзики — це багатство, знатність та могутність, а от срібний щит символізує відвертість, щирість та правдивість. Затверджено герб Сум було 15 лютого 1991 року. Його використовують на установчих документах міських державних структур, виконкому, Сумської міської ради, районних рад у місті Суми. Інші організації також можуть використовувати герб у своїх документах, але тільки після сплати мита за використання та після погодження від міської влади. Герб Сум можна розміщувати на фасадах будинків міської та районної рад у місті Суми.
Поряд з офіційно затвердженим гербом широко використовувався неофіційний символ Сум герб, де зображено альтанку в центральному міському сквері, зведеної ще на початку ХХ ст., Альтанка широко тиражувалася ще на листівках початку ХХ ст. За радянських часів графічне зображення сумської альтанки вміщувалося на сувенірну продукцію Сумського порцелянового заводу, целофанові пакети, фіранки вагонів фірмового потягу Суми–Київ. Традиція використовувати відомий зразок дерев’яного творіння як однієї з емблем міста продовжується і зараз, хоч і продовжує лишатися неофіційним символом.
Прапор Сум
Прапор міста Сум було затверджено 2000 року. Він являє собою квадратне полотно смарагдового кольору, де в центрі розміщений герб міста Суми. Найбільш раннім символом міста можна прапор козацького Слобідського полку, на якому була зображена Богородиця в білих шатах, яка в одній руці тримала Христа, а в іншій — Біблію. Стояла вона на перевернутому місяці, що символізувало перемогу православ’я над мусульманством. У 1776 році в Сумах було затверджено новий прапор, з якого і з’явився сучасний. Там на блакитному полотні зображався срібний щит з трьома мисливськими сумками на ньому. Усі прапори після нього розроблялися на основі цього зразку.
Вперше сучасний прапор Сум підняли на День незалежності України влітку 2000 року.
Гімн Сум
Гімн міста є офіційним символом міського самоврядування. Він виконується при відкритті пам’ятників у місті, пам’ятних знаків або ж історичних споруд. Також, перед тим як взяти на себе повноваження його має виконати майбутній міський голова. Виконується гімн при врученні міських нагород або ж державних нагород, при піднятті прапору міста та при проведенні різних міських заходів. Після виконання Державного Гімну України має виконуватись гімн міста.
Затверджено гімн Сум було на сесії Сумської міської ради 25 серпня 2004 року. Слова М. Гриценка, музика В. Козупиці:
Є місто слави і звитяг,
Козацьке місто України.
Як світле небо його стяг
Над куполами гордо лине.
А які ж символи незалежності має Україна?
Державні символи України
Конституцією України визнано, що державними символами нашої країни є Державний прапор України, Державний Герб України та Державний Гімн України. Кольорами Державного прапора України є синій та жовтий. Синій розміщується у верхній частині та означає небо, в той час, як жовтий розміщується знизу та означає пшеничне колосся. Правильно читати кольори згори донизу, тобто наш прапор є синьо-жовтим.
Фото: Державний прапор України
Великий герб України формується на основі малого Державного герба та герба війська Запорізького. За однієї з теорій походження саме в тризубі криється слово “Воля” що і є основним багатством українського народу.
Державний Гімн України є однаково важливим атрибутом незалежної України, як прапор та герб. Ним вважаються перший куплет та приспів пісні “Ще не вмерла України і Слава і Воля”, слова Павла Чубинського на музику Михайла Вербицького. Де також описується основне багатство українців за яке вони готові покласти душу і тіло — свобода. Цікаво, що в редакції гімну Січових стрільців були ось такі слова:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми браття з козацького роду.
Та як станем разом, браття, від Сяну до Дону,
В своїм краю панувати не дамо нікому.
В основній же редакції Державного гімну, слова якого офіційно було затверджено тільки у 2003 році, слова “Та як станем разом, браття, від Сяну до Дону, в своїм краю панувати не дамо нікому” було змінено. Причиною вважається те, щоб Російська федерація не вважала ці слова посяганням на “свою” територію. Цікаво, що сам гімн “Ще не вмерла України і Слава і Воля” був офіційно визнаний символом України ще у 1992 році, а от слова затвердили аж через 11 років.
Державні символи президента України
Також свої символи має і Президент України. До них відносяться булава, штандарт Президента, президентський знак та гербова печатка. Всі ці символи передаються від президента до президента та є ознаками влади. Запроваджені вони Указом президента України у 1999 році.
Цікаво що, свої символи влади мали і президенти Української Народної Республіки у вигнанні. Це були печатка, прапор та Президентське клейно. Микола Павлюк, останній Президент Української Народної Республіки, після проголошення незалежності України передав їх першому Президенту незалежної України — Леоніду Кравчуку. Цим сам зробивши Україну правонаступницею Української Народної Республіки. На переданій печатці досі красується напис “Уряд УНР в екзилі”, тобто у вигнанні.
Гербова печатка Президента України
Гербовою печаткою президент засвідчує свій підпис на грамотах, державних документах та в листах до закордонних діячів. У її центрі зображено малий Державний Герб України, а над ним, по колу написано “Президент України”.
Булава Президента України
Булава Президента України є символом спадковості багатовікових традицій українського народу. Адже ще з часів козацтва булава, як символ влади, передавалася від гетьмана до гетьмана. Традиційно на Булаві Президента 64 камені. В середині знаходить стилет з написом “Все повертається”.
Штандарт Президента України
Штандарт Президента України — це квадратне полотно синього кольору з зображенням по центру малого Державного герба України. Полотнище оброблене золотою листвою та золотою бахромою. Цікаво, що до 1999 року серед Державних символів Президента України був тільки штандарт (прапор), але він був простішого формату.
Знак Президента України
Знак Президента України або Комір Президента України має форму орденського ланцюга, який складається з 7 медальйонів, один з яких розміщується по центру і з 16 декоративних ланок. Комір є показником честі та гідності президента.
Створений він за аналогом Знаку гідності Голови Української Держави, тобто такого ж Знаку Президента України, але у вигнанні, за переказами Знак гідності належав Іванові Мазепі, проте офіційних документів, що підтверджували б це не збереглося. Знову ж таки можливою причиною втрати офіційних документів може виступати Російська імперія, яка у 1775 році не тільки вивозила козацькі клейноди на територію теперішньої Росії, а й спалювала документи Запорізької Січі, аби знищити українську історію.
