Мало хто знає, але доля відомого російського письменника і драматурга А. Чехова деякий час була пов’язана із Сумами. З 1888 року і по 1889 рік він мешкав у мальовничому куточку поблизу міста – слободі Луки, у садибі родини Линтварьових. Нині слобода Луки входить до меж міста, але, як і тоді, залишається одним із гарних та затишних куточків Сум. Більше на sumy-future.com.ua.
Садиба у Луках
Вважають, що садиба Линтварьових побудована за проєктом П. Ярославського, який служив губернським архітектором у Харкові. Головний будинок садиби, що збудований у стилі класицизму, сміливо можна назвати типовим представником дворянського гнізда XVIII–XIX століть. Зі сторони фасаду будівлі між боковими виступами розміщена простора тераса, з іншого боку є невеличкий та затишний балкон.
Навколо головного будинку садиби знаходиться два флігелі. Один із них дерев’яний, він має один поверх. Цей флігель розділений на передпокій та п’ять кімнат. Передню частину будиночка прикрашають шість колон. Історики зазначають, що такі будівлі були типовими для того часу. Між двома середніми колонами розташований вхідний тамбур, а над ним – трикутний фронтон. На території садиби розміщений ще один флігель – цегляний. Ця будівля має три поверхи.
Західний флігель садиби Линтварьових винаймав Антон Павлович Чехов. В цих місцях він провів майже два роки. Згодом у цій будівлі відкрили музей письменника. Під час перебування у Луці, Антон Павлович вів активну лікарську практику і творив свої літературні шедеври. Зокрема, тут були написані оповідання «Неприємність», «Іменини», «Нудна історія», драматургічні твори «Чайка» та «Лісовик».
У 1889 році Антон Чехов пережив тяжку втрату. На Сумщині літом помер його рідний брат Микола, який був художником. Миколу Чехова поховали на Лучанському цвинтарі.
Антон Павлович Чехов зберіг найтепліші спогади про перебування у садибі Линтварьових на Луці. Він був в захопленні від навколишньої природи та способу життя простих людей. У своїх спогадах А. П. Чехов писав про те, що його вражає високий ступінь розвитку місцевих мешканців, їх розум, працьовитість та релігійність. Його дивувало те, що люди навколо здорові, веселі та завжди ситі. Його також підкорювала і сама садиба Литварьових. Письменник зазначав, що Лука та Псел краще за Адріатичне море.
У серпні 1894 року письменник відвідав Луку в останнє.
Музей письменника та драматурга
На честь 100-річчя А. П. Чехова у флігелі садиби Линтварьових, де він жив, відкрито музей відомого письменника, драматурга та лікаря. Мармурова дошка з інформацією, що тут проживав Чехов, на будинку було встановлено іще в середині XX століття.
Будинок-музей займає площу 124 квадратних метри, майже всю площу займають змістовні експозиції. Загалом у музеї знаходяться більш як 1500 експонатів. Збережено багато предметів побуту та меблів другої половини ХІХ століття, книги Чехова, що були видані за його життя, а також документи та світлини письменника та його рідних. Справжня перлина музею – світлина Антона Чехова 1889 року, на якій збережений дарчий напис для пані Линтварьової.
Музей відкриває невідомі сторінки лікарської діяльності Антона Павловича. Адже, перебуваючи в Луці, він багато разів допомагав мешканцям слободи. Експозиції по-новому відкривають невідомі сторінки творчої діяльності письменника, розповідають про його подорожі по Україні. В кімнатах музею дбайливо збережені інтер’єри тих часів, що дає змогу відвідувачам подумки зануритися в атмосферу кінця ХІХ сторіччя. Окрема кімната музею присвячена Михайлу, братові А. П. Чехова. В ній представлені замальовки, світлини та документи художника.
