Вулиця Петропавлівська – одна з найкрасивіших у Сумах, вона знаходиться у самісінькому серці міста і овіяна духом історії зі своїми величними атмосферними старовинними садибами-свідками минулого та сучасного. Більш детально про історію вулиці у нашому матеріалі на сайті sumy-future.
Довгий шлях до «визнання»
Важко повірити, що перші будинки на цьому місці з’явився значно пізніше всіх інших в місті – в середині ХVІІІ ст. Спочатку тут заготовляли деревину, а потім довгий час майоріло поле. Коли Петропалівська стала частиною міста, в кінці вулиці облаштували винний склад та відкрили міське кладовище. У 1895 р. на цьому місці було влаштовано великий сільськогосподарську виставку. На вулиці почало вирувати життя, і вже до 1917 року тут з’явилися приватні будинки місцевої аристократії.
До речі, Петропавлівською, на честь Петропавлівського храму (1851 рік), розташованого на Центральному міському кладовищі, вона стала не одразу, хоча це і була першочергова її назва.
Вулицю за всю історію існування перейменовували 4 рази! Остаточно свою теперішню назву вулиці повернули після проголошення незалежності України. Вона тягнеться на відрізку від вул. Собороної аж до міського кладовища.
До слова, раніше на місці останнього було розташовано Петропавлівський вигон – місце для випасу худоби. Пізніше, з появою у місті кадетського корпусу, кадети проводили на цій відкритій місцині паради. А після смерті одного з розбудовників міста та почесних містян – підприємця Івана Харитоненко – через вигон проходила липова алея на його честь.
Архітектурна скарбниця
На Петропавлівський розташовувалось чимало архітектурних перлин та важливих для міста об’єктів. Деякі збереглись до нашого часу, інші ж – знищені та не дійшли до сьогодення.
Наприклад, у будівлі сучасної філармонії за адресою вул. Петропавлівска, 63 бився пульс мистецького, культурного та суспільного життя – знаходився будинок Дворянського зібрання. В першій половині минулого сторіччя тут збиралися «вершки суспільства» та місцева еліта. На першому поверсі знаходився театральний зал, де виступали запрошені артиста та гастрольні трупи, ресторан, а на другому — багато просторих кімнат, де азартні представники сумського дворянства, і не тільки, грали в карти.
А ось на вул. Петропавлівській, 79, де зараз знаходиться школа № 4, було розташовано чоловіче реальне училище, побудоване за гроші та за ініціативою мецената та цукрозаводчика Івана Харитоненко.
Саме на сучасній вулиці Петропавлівській у будинку № 83 жив та творив великий Олександр Олесь. В будівлі з аркою постійно мешкала його мати – Олександра Кандиба, яка, до речі, теж була уроженкою Сумщини.
На Петропавлівскій, 98 зберігся ще один німий свідок історії – будинок Алфьорових. Так, акуратна одноповерхова споруда з’явилася тут ще у XIX сторіччі та належала сім’ї відомого архітектора Миколи Алферова та учня не менш одіозного прославленого зодчого Олександра Паліціна. До речі, останній заповідав своєму протеже садибу у Поповці з великою колекцією творів мистецтва. Подейкують, що саме Алфьоров є автором тих самих загадкових «Сумських пірамід» – унікального склепу на центральному кладовищі міста.
