Вівторок, 27 Лютого, 2024

Квітковий павільйон: витвір мистецтва в стилі модерн

Квітковий павільйон колись нагадував маленький казковий палац. Історія його появи у Сумах досить цікава. Далі на sumy-future.

Квітковий бізнес по-сумськи

Квітковий павільйон Аболтіна авторства архітектора Олександра Оловейнікова був окрасою міста. Перебудовану споруду ще можна побачити на розі скверу Шевченка у самому серці Сум (нині вул. Соборна, 33). На початку ХХ сторіччя його називали «квітковий магазин на Сотні».

А починалося все з того, що у 1904 році місцевий підприємець Адольф Адамович Аболтін заручився усним дозволом на зведення павільйону для реалізації квітів у центральному сквері. До речі, автором проекта павільйона вважають архітектора Олександра Миколайовича Оловеннікова, який працював у Кадетському корпусі і був міським архітектором аж до 1918 року.

Через те, що угода не мала юридичної сили, бо не була належним чином письмово оформлена, а криза, що «лютувала» з 1904 по 1906 роки і негативно вплинула на підприємців, позбавили Аболтіна можливості реалізувати плани у повній мірі.

Потрапивши у несприятливі умови, сумський бізнесмен намагався уникнути банкрутства. Він звернувся до Думи з проханням змінити профіль роботи його дітища або дозволом продати павильон. Можновладці дослухалися до Аболтіна і захотіли викупити павільйон та зробити його власністю громади.

Більшість членів Думи проголосували за те, щоб придбати будівлю за 2 000 карбованців з метою подальшої здачі об’єкту в оренду. Таким чином можна було отримати додаткову можливість поповнити бюджет міста. Сам же Аболтін хотів отримати за свою нерухомість 3628 карбованців, що на той час вважалося завищеною ціною.

Знайшлися і ті, хто запропонував іншу схему: знести павільйон через 10 років, а звільнену земельну ділянку прибрати від сміття. Але, на щастя, до меншості тоді не дослухались.

Проте вже у 1913 році квітковий павільйон могли знищити. Влада міста вирішила на його місці  побудувати телефонну станцію, проте відмовилась від цієї ідеї.

Садівництво Аболтіна було розташовано на вул. Тополянській. Саме на його базі була створена дільниця залізниці, до обов’язків якої входив благоустрій вокзалів і озеленення прилеглої території.

Павільйон було побудовано у стилі модерн. Будівля поділялася на три частини, що були об’єднанні  внутрішнім тамбуром, будівля мала троє дверей. Як не дивно для такої споруди, але в павільйоні не було підвального приміщення.

Неординарні вікна і двері до цього часу привертають увагу до споруди. Хоча в старій забудові такі незвичні вікна і двері були не рідкість. Чотири башти з куполами і шпилями надавали будівлі вигляд майже казкового палацу.

Приємне «сусідство»

Окремо варто сказати про сквер Шевченка, на розі якого і височить квітковий кіоск. Згядно першочергового генплану Сум, на місці сквера повинен був з’явитися адміністративно-діловий центр, але земельна ділянка залишилася стояти пусткою.

Сквер облаштували лише у другій половині XIX століття, автор досі невідомий. Пізніше по периметру скверу Шевченка з’явилася щільна забудова.В наш час вона тільки шириться та розростається. 

В центрі скверу стоїть монумент Тарасу Шевченко. Тут також знаходиться  пам’ятник студентам, які брали участь у протестах 2004 року.

До речі, пам’ятник Кобзарю у сучасному вигляді, на повний зріст – величний і монументальний, був встановлений у міні-парку на Соборній в 1957 році. Його встановили на місці бетонного пам’ятника Тарасу Шевченко авторства архітектора Івана Кавалерідзе. Цікаво, що Кобзар був тоді зображений сидячи.

Сучасний бронзовий монумент великому поету сягає 2,5 метрів у висоту та встановлений на чотирьохметровому гранітному постаменті.

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.