Спасо-Преображенський собор є одним із найбільших та найвеличніших храмів міста Суми. Фактично із будь-якого куточка міста можна побачити його золоті куполи та дзвіницю з годинником, висота якої складає 56 метрів. Більше на sumy-future.com.ua.
Історія храму
Свою історію Спасо-Преображенський собор розпочинає з середини XVII століття. Протягом всього часу існування собору його багато разів перебудовували та реставрували. Храм справедливо вважається однією з найкоштовніших пам’яток історії, туристичним магнітом і окрасою міста.
Раніше на місці Спасо-Преображенського собору був дерев’яний храм. Він розміщувався дещо північніше теперішнього храму і був ближче до річки Хорол. І, як і більшість дерев’яних будівель, храм був знищений під час одної із пожеж, що сталася в наслідок татарського набігу в цих краях.
Новий дерев’яний храм на цьому місці був закладений за наказом полковника Герасима Кондратьєва. Ім’я полковника було вирізьблено над вхідними дверима до храму. Наприкінці XVII століття церква Преображення Господнього була освячена, в ній проходили служби шістдесят років поспіль.
Храм із каменю був закладений у 1776 році. Місце для будування храму було урочисто освячене архімандритом Товтієм Кремневським, який проживав в той час в Успенському чоловічому монастирі міста Сум.
Свято-Преображенський собор будували та оздоблювали протягом двадцяти років. Храм був із каменю і мав два поверхи. Нижній поверх був наречений на честь Преображення Господнього, верхній – на честь Благовіщення Божої Матері. Будівництво кам’яної дзвіниці завершили у 1801 році. Вона споруджена у стилі бароко. Але через невстановлені причини через короткий час дзвіницю змушені були перебудовувати. Разом із цим перебудуванням навколо храму було збудоване кам’яне огородження. З Сумського Успенського чоловічого монастиря, який тоді ліквідували, до Спасо-Преображенського собору перевезли великий дзвін. Цей дзвін було відлито на кошти відомого мецената Якова Шубського, про що є напис на ньому. Є також менший дзвін, який подарував храму заможний сумчанин Данило Забродський.
Родзинки храму зовні та з середини
В Спасо-Преображенському соборі особливо вшанована Курська ікона Божої Матері Знамення, яку подарували храму соборні купці. В храмі зберігалися давні книги та документи. Була навіть царська грамота 1692 року про землю, що була дарована собору.
Наприкінці ХІХ сторіччя здійснили капітальну реконструкцію собору за проєктом архітектора із Харкова Михайла Ловцова й після того храм набув сучасного вигляду. саме тоді біля храму була збудована дзвіниця з трьома ярусами. У двохкупольному величному храмі майстерно поєдналися елементи ренесансу, бароко та класицизму. Кути позолоченого даху-куполу були прикрашені чавунні скульптури євангелістів висотою 3 метри кожна. Фігури розміщені на балюстраді чорного кольору. Фасади та карнизи прикрашені витонченою та майстерною ліпниною.
Годинник на башті має чотири циферблати, він відбиває час кожні 30 хвилин. Механізм годинника був виготовлений на англійському підприємстві, яке свого часу виготовило годинниковий механізм для Спаської башти у Кремлі.
Іконостаси собору виготовлені із білого мармуру та прикрашені витонченим ажурним малюнком. З такого ж матеріалу зроблені жертовник та кіоти. Особлива прикраса храму – позолочена царська брама, що відлита з бронзи. В соборі також є самобутні художні твори, які розташовані на стінах біля входу. Стіни собору облицьовані плиткою з мармуровим малюнком, простір під самим куполом прикрашає оригінальне ліплення, що виконано у техніці альфреско. Великі церковні хори займають у храмі західну частину.
