У Сумській області можна знайти безліч цікавинок серед архітектури. Тут є цікаві будівлі житлового сектору, храми, монастирі і, навіть, замки. Хоча вони й мають не зовсім урочистий вигляд. Більше на sumy-future.com.ua.
Історія виникнення тюремного замку
Замок для утримання злочинців було засновано в північно-східному куті Глухівської фортеці наприкінці XVII століття. Спочатку це була дерев’яна будівля, розташована у дворі, обнесеному частоколом. У листопаді 1708 року тут утримували полонених, серед яких були керівники оборони Батурина: полковник компанійців Чечель, призначений I. Мазепою комендантом столиці, та осавул Фрідріх Кенігсен. За деякими даними, Кенігсен помер під час транспортування з Батурина до Глухова. Після 1842 року дерев’яний острог було замінено на муровану споруду, спроєктовану архітектором Андріяном Захаровим на основі типового проєкту, розробленого у 1803 році.
Тюремний замок складається з двох основних споруд: головного корпусу та флігеля, які мають класичні архітектурні форми, характерні для державних будівель того часу. Спочатку головний корпус мав квадратну форму і знаходився в центрі двору, оточеного муром. До західної сторони муру прилягав флігель з в’їзною брамою. Після 1854 року до флігеля було добудовано прибудови з півдня та півночі, внаслідок чого він зайняв усю довжину двору. До початку Другої світової війни ці споруди виконували функції тюрми, а пізніше їх використовували як пивзавод і склад, що призвело до значних змін у внутрішньому плануванні: у головному корпусі було роздано вікна, з півдня додано прибудову, а той мур, що оточував подвір’я, був знищений.
Реконструкція глухівської тюрми
Неподалік від руїн тюремного замку, що дійшли до наших днів, були виявлені підвалини старішої споруди, яка датується значно раннім періодом. Глибина цих фундаментів досягала приблизно трьох метрів, що свідчить про їхню величезну міцність і надійність. Завдяки такій потужній основі, зробити підкоп під цю конструкцію виявилося практично неможливим, що підкреслює важливість архітектурних рішень, застосованих при зведенні цієї будівлі.
У XIX столітті глухівську тюрму було реконструйовано відповідно до нового проєкту. Цікаво, що нещодавно співробітниця Державного історико-культурного заповідника у м. Глухові виявила документи, що містять креслення цього проєкту, які датуються 1837 роком. Ця знахідка є важливою для вивчення історії архітектури в регіоні та дозволяє краще зрозуміти, як еволюціонували підходи до проєктування і будівництва тюрем у той час. Реконструкція тюрми також свідчить про зміну функціонального призначення і соціально-економічного контексту, в якому вона діяла.
Помпезний вигляд напівзруйнованої будівлі тюрми, де колись утримували в’язнів, мимоволі привертає увагу перехожих. З відстані ця історична пам’ятка нагадує величний римський Колізей із розтесаними вікнами, що надає їй особливого шарму та величі. Архітектурні деталі, такі як арки та колони, ще зберегли сліди колишньої розкоші, навіть попри те, що багато з них зруйновано. Ця будівля є свідком минулого, яке переповнене драматичними подіями та історіями людей, що проходили через її стіни.
Для Глухова тюремний замок є важливим архітектурним та історико-меморіальним об’єктом, оскільки це рідкісний зразок повітова острога, що зберігся в Україні. Будівля знаходиться в аварійному стані і терміново потребує проведення, хоча б, консерваційних робіт. Усередині тюремного замку ситуація вражає. Підлога покрита сміттям, пляшками з-під спиртних напоїв, недопалками, гілками дерев, сухою травою та ще більш неприємними речами.
