Білопілля – місто на Сумщині, яке гостинно розкинуло обійми для всіх, хто любить не тільки мальовничі пейзажі, але й поважає власну історію. Більш детально про його історію та архітектуру у нашому матеріалі на сайті sumy-future.
Непереможний форпост
Білопілля стоїть на місці давньоруської фортеці Вир. Навіть в «Повісті временних літ» є згадка про це непереможне укріплення. Славетне місто згадується в «Повчанні Мономаха своїм дітям», а ці записи датовані 1096 роком. Як зараз, так і тоді Білопілля було прикордонним містом Київської Русі, що захищало державу від набігів нахабних ворогів.
Історична довідка: Місто Білопілля з’явилось в 1093 році, після того, як в Переяславі Руському почав княжити Володимир Мономах. За його правління було закінчено формування волості з центром у місті. Вир – адміністративна одиниця русько-половецького порубіжжя.
Древнє городище виконувало роль форпосту, адже вигідно розташовувалось на підвищеному плато між річками Вир та Крига. Дитинець Вира займав мис, що височить над заплавою Криги. Він згорів у 1239 році. І тільки у ХVІІ столітті на його місці була збудована фортеця «Крига».
Білопілля недовго виконувало роль князівської резиденції князя Ізяслава Давидовича. Це сталося, коли він втратив престол великого київського князя.
Знакові символи
Один з символів Білопілля – арка у парку Шевченка. Традиційно ця локація обросла міськими легендами та повір’ями.
Подейкують, що у 1953 році під час її зведення в основу арки замурували ікону Божої матері. Ця святиня має дивовижу історію – її врятували з сусіднього зруйнованого храму. Так арка з іконою й стали оберегом для жителів Білопільщини. Кажуть що загадані під аркою бажання неодмінно справджувалися. У 1972 року арку було зруйновано, й тільки через 44 роки її відбудували.
У тому ж парку Шевченка є ще одна місцева принада – китайська альтанка. Ця місцева пам’ятка – точна копія альтанки, яка до Жовтневої революції стояла в парку на території родинного маєтку Куколів-Яснопольських та Прянишникових в Куянівці. Її вдалося побудувати за старими дореволюційними кресленнями.
До того ж локація для альтанки вибрана теж не випадково – в 1685-1822 роках на цьому місці була розташована домова Стефанівська церква Куколів-Яснопольських. Також у парку розташовано елегантний фонтан, який наче переносить нас у іншу епоху.
Справжня родзинка Білопілля – Старий парк, колишній Дитинець давньоруської фортеці Вир, заснований в Х сторіччі. Чотири кілометри облаштованої території, мальовничі краєвиди на околиці міста.
Один із символів Білопілля – телевежа. Її видно за багато кілометрів, і це робочий радіотелепередавальний об’єкт.
А ще в 2012 року в місті висадили сакури, які радують містян. Дерева квітнуть в травні- на початку червня, а алея знаходиться біля ТЦ «Вир».
Гостей міста зустрічає ще один його символ, засновник міста – козак Хома. Колись на місці скульптури височіла вхідна брама в козацьку фортецю. Тепер же козак Хома охороняє місто від непроханих «гостей».
Білопілля і спадок Малевича
Білопілля тісно пов’язане з ім’ям видатного художника Казиміра Малевича. Його дитинство пройшло саме на Білопільщині. Про це нагадує мурал на будівлі колишньої іконної майстерні собору Різдва Пресвятої Богородиці. Напис на стіні наголошує на тому, що саме з цього місця у 1981 році почався творчий шлях автора «Чорного квадрата».
В 12 років Казимир з сім’єю переїхав в Білопілля. Саме там він прийняв рішення зв’язати життя з малюванням. У місті розписували церкву три професійні майстри. Побачивши їх роботу, Казимир твердо вирішив їхати до Петербурга вчитися на художника.
В Білопіллі також встановлено артоб’єкт, присвячений Малевичу – копія його картини «Білий хрест на сірому тлі». До речі, сучасна пам’ятка знаходиться неподалік від муралу – на перетині вулиць Сумська та Преображенська.
