Наприкінці ХІХ початку – XX століття Суми хоч і були повітовим містом, але завдячуючи допомозі меценатів, таких як Харитоненко, які вкладали у місто гроші, будуючи знакові споруди, як то залізницю, машинобудівні майстерні, цукрові заводи тощо, місто за своїм культурним та промисловим потенціалом займало друге місце на Слобожанщині, поступаючись лише Харкову. До прикладу вже в ті часи тут діяло декілька фотомайстерень, в яких працювали професійні фотографи. А придбати фотоапарат не виїжджаючи з міста можна було за 3 карбованці, а то й дорожче. Про появу у Сумах фотографії читайте на sumy-future.com.ua.
Історія виникнення фотографії
Першим хто додумався до використання для отримання зображень камери-обскури був художник Ньєпс. І хоч цей агрегат був відомий ще зі стародавніх часів, являючи собою щільно закритий світлонепроникний ящик, в якому є отвір, використовувати його розпочав саме він.
Було відомо, що чим менший отвір, тим різкіше зображення, якщо задня стіна, напроти отвору, з матового скла, то зображення буде перевернуте.
Для виготовлення й закріплення зображення Ньєпсу було потрібно близько 10 годин.
Він використовував для цього мідну пластину, нафту та лавандове масло. Така фотографія була вельми не досконала. На допомогу Ньєпсу прийшов Луї-Жак Дагер. Саме він дослідницьким шляхом дійшов висновку, що у фотоапарат треба вставляти пластини покриті йодистим сріблом, а потім проявляти їх парами ртуті.
Французький уряд придбав секрет Дагера, щедро йому заплативши. Й вже скоро у продажу з’явились фотографічні набори за способом Дагера. На дворі був 1839 рік.
Спосіб Дагера в Україні
В Україну фотографія потрапила у 40-их роках ХІХ століття. Це стало можливим завдячуючи іноземцям-фотографам, які щорічно приїздили до Києва на міжнародні Київські ярмарки. Першими з таких були, ясна річ, французи. Такий собі Шарль-Поль Герб навіть відкрив у столиці фотостудію, яка працювала за методом Дагера.
А вже через десятиліття з’явились у Києві й місцеві фотографи. Загалом у 70-90-их роках ХІХ століття в Україні фотостудії були в Одесі, Києві, Харкові й Полтаві. Окремо треба говорити про розвиток фотографії в тій частині України яка знаходилась під владою Австро-Угорщини. Тут все відбувалось трішечки швидше.
Послідовники Дагера у Сумах
У Сумах фотографія з’явилась в той самий час, що і в Україні. Наприкінці ХІХ та на початку XX століття тут працювало декілька фотосалонів. До того ж у Сумах було багато професійних фотографів, які неодноразово брали участь зі своїми світлинами у різноманітних міжнародних виставках, причому небезрезультатно.
До прикладу у 1905 році сумський фотограф Микола Грамм відвідав виставку у Парижі, де його роботи отримали велику золоту медаль й диплом Де-Гонер, а також він був нагороджений золотим почесним хрестом Grand Prix й золотою медаллю у Брюсселі.
Відомо, що на Покровській площі був розташований фотосалон й фотомагазин Федора Коваленка. А “Санкт-Петербурзька фотографія у Сумах” розташувалась у будинку біля міського банку. На вулиці Воскресенській було відкрито фотосалон “Фотографія Крюгера В. А.”
Крім того, відомо про фірму такого собі Сляма Г.Ф., яка займалась тим, що виготовляла, у ті часи, світлини на порцеляні для пам’ятників.
Фотографія була настільки популярною у місті, що організовувались фотогуртки. Такий, наприклад, існував у Кадетському корпусі. Його керівником був учитель хімії та математики Михайло Родкевич. Окрім всього він був завідувачем кадетської електростанції. Його дуже любили учні за те що він цікаво викладав хімію. Кадети люблячи називали його “Колбою”.
