Вівторок, 27 Лютого, 2024

Доля Сумських автовокзалів: невигадані історії

Історія появи сумських автовокзалів тягнеться ще післявоєнний час. Тоді потреба у пасажирських перевезеннях зросла у рази. Звичайно, автостанції існували ще до війни, але тоді питання повідомлень не стояло так гостро. Далі на sumy-future.

Від старого до нового

Старий сумський автовокзал знаходився на вулиці Набережна р. Стрілки, 20, сьогодні за цією адресою розташована дитяча поліклініка.

Двоповерхова будівля була збудована після Другої світової війни. Її сміливо можна назвати першим сумським автовокзалом. До цього на цьому ж місці стояв лише дерев’яний павільйон, де продавали квитки на міжміські рейси, адже на той час приміські автобуси стояли на залізничному вокзалі.

Існувала думка, що автовокзал не зміг повністю покрити потреби численних пасажирів. Автобуси не могли безперешкодно розвернутися, а біля кас юрмилися величезні багатогодинні черги – шість вікон не справлялися із запитами містян та гостей міста.

У 1973 році відкрився новий автовокзал на вулиці Баумана, 40. Будівля була значно просторішою – шістнадцять вікон (кожна каса відповідала за певний напрямок відправлення рейсів, зал очікування, привокзальне кафе та зручності для пасажирів на другому поверсі автовокзалу).

Звичайно, згодом кількість кас скоротилася – у них просто відпала потреба. З появою комп’ютерів багато операцій стали автоматизованими – тепер у будь-якому вікні можна було купити квиток на потрібний автобус або придбати його на платформі (це можна було зробити завдяки введенню портативних касових апаратів «Крихітка»).

Окремо варто сказати про перші міжміські напрямки: Суми – Ромни та Суми – Юнаківка. Транспортний засіб з пасажирами виїжджав із Сум о 4 ранку та повертався після обіду. Квиток коштував 20 рублів і виглядав не вражаюче – клаптик паперу з зошита, на якому гумовою печаткою було поставлено відбиток. Цей «документ» і надавав право на проїзд у рейсовому автобусі.

Слід зазначити, що у довоєнний час постійних автобусних рейсів у межах обласного центру не було. Пасажирам доводилося самостійно домовлятися із водієм про поїздки. Найпопулярніший маршрут – із центру міста на вокзал.

Графіка відправлення та прибуття автобусного транспорту не було. Проте у 1935 році на маршрутах з’явився перший кондуктор.

У той час, за прикладом сучасних настирливих і послужливих вокзальних таксистів, в очікуванні клієнтів юрмилися візники – головні конкуренти автобусів! Іноді протистояння сягало того, що водії автобусів могли виявити пошматовані шини. Тому часто, щоб уникнути подібного, вони висаджували пасажирів, не довозячи до самого вокзалу.

Перевізники та станції

У 1932 році в Сумах відкрився «Сумиавтотранс». Тоді підприємство було лише філією Харківського автомобільного підприємства громадського транспорту.

У 1969 році було створено підприємство автобусних станцій ТОВ «Сумиоблавтотранс», яке  сьогодні знаходиться на вул. Бандери 40. До нього входять 18 автостанцій міста та районних центрів Сумської області.

Наразі “Сумиоблавтотранс” співпрацює з 250 перевізниками, щодня перевозить близько 10 тис. пасажирів, з платформ вирушає майже 1,8 тис. автобусів.

У квітні 2013 року запрацювала нова автостанція – «Первомайська». Вона обслуговувала десять напрямків заміського сполучення. До речі, з появою цієї точки довго затягували – ніяк не могли знайти потрібне місце.

Серед можливих локацій для приміської станції пропонували ділянку на вул. Набережна р. Стрілки, місце біля недобудованого готелю «Інтурист» навпроти Іллінської церкви і навіть у сквері навпроти автовокзалу.

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.